“Раби” — господарі Європи

   Вже майже півтори тисячі років різноманітні закомплексовані етнічні групи намагаються зробити зі Слав’ян якийсь собі третьосортний народ, який майже нічого не вніс у розвиток т.зв. “світової культури” і який завжди знаходиться десь на маргінесі подій. Про те, що Слав’яни є прямими нащадками трипільсько-скито-кельтської лінії говорити практично заборонено, це — академічне табу, адже тоді вкотре виявиться, що донедавні московсько-ляхо-германські імперські амбіції не що інше, як великий “пук”. Адже одне з головних правил ведення нечесної ідеологічно-інформаційної війни гласить — “хочеш когось закріпачити, заклади йому з дитинства комплекс меншвартості”. Тому і домінувала в українських і радянських школа “офіційна версія”, що “назва слав’ян походить від латинського слова “sclavе”, що означає раб” — досить популярною вона є і досі…

Невигідна Скитія

   Радянська наука (у вигляді “української науки”), базована на німецьких теоріях XVІІІ ст. вперто втовкмачує і досі, що якісь “кочові іраномовні скіфи прийшли в степи Північного Причорномор’я в VІІ ст. до н.е.” на зміну кудись “зниклим кімерійцям”. Малось також на увазі, що нічого путнього на багатющих землях України до приходу “варварської дичі” (за М. Грушевським) ніколи не було: ні міст, ні писемності, ні культури, окрім кількох невеличких гендлярських іонійсько-карійських колоній, типу Ольвії, Тіри чи Херсонесу (яким уділено в підручниках значно більше місця, ніж усій нашій рідній багатотисячолітній “догрецькій” історії разом узятій).

Казка про Квітку

   Маленька тендiтна Квiтка безжуpно pосла собi в глиняному гоpщику на пiдвiконнi, завжди доглянута туpботливими pуками i надiйно захищена вiд комах-шкiдникiв та хвоpоб. Вона нiжилася у нещедpих пpоменях осiннього сонця, насолоджуючись спогляданням з вiкна паноpами життя могутньої Пpиpоди. Ще свiтле небо кликало до лету, piзнобаpвнi кpони деpев бавились з вiтеpцем-жаpтуном, пташки виспiвували гiмни втомленому свiтиловi. Меpехтiло i виpувало саме Життя…

Демократія чи демонократія?

  “Демократія — форма політичної організації суспільства, що характеризується участю… народу в управлінні державними справами. В широкому розумінні — форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів” (за СІС). Побутує думка, що приписується політику Черчілю, що “демократія — найгірший метод управління державою, але кращий начебто ніхто не придумав”…

Археокультури на теренах України

   Один з найвідоміших аналітиків людських суспільств — Арнольд Тойнбі — у своїй фундаментальній праці “Дослідження історії” налічив лише двадцять одну цивілізацію умовно “післяпотопного” періоду: Єгипетську, Андську, Давньокитайську, Мінойську, Шумерську, Майянську, Юкатанську, Мексіканську, Хетську, Сірійську,  Вавілонську, Іранську ісламську, Арабську, Далекосхідну (китайську), Далекосхідну (корейсько-японську), Індуїстську, Індську, Еллінську, Православно-візантійську, Православно-руську і Західну… Остаточно цей список було розширено до 36-ти учасників…