 |
Остання крапля народного терпіння вилилася у те, що майже 1% населення України в цей день самочинно зібрався у Києві, щоб поквитатися з ініціаторами "мєнтовського бєспрєдєла", а заодно і "перезавантажити владу"... відома формула, що "низи не хочуть, а верхи не можуть" могла зреалізуватися сподіваним розв'язком...
В 1917 році достатньо було 300 організованих терористів зі США на чолі з Льовою Бронштейном та ще кількасот балтматросів, щоб повалити потужну 300-річну "імперію Романових"... та не так сталося в Києві майже через 100 років, де зібралося аж 500.000 рішуче налаштованих людей, проте не виявилося бодай якогось "лєніна" з чітким планом дій (можливо дехто, дещо схожий ментально на інфернального афериста, якраз перебував(ла) начебто "в ув'язненні")... а революція без плану, як відомо, це просто бунт...
В той доленосний день "нерозлучне опо-тріо" мужньо вирушило давати інтерв'ю на якомусь з телеканалів після виголошення палких безглуздих промов перед спантеличеним натовпом... аж виявилося, що якраз в цей момент група сміливців в міру можливостей намагається захопити "адміністрацію президента"...
"Політзвйозди" відразу ж політкоректно відхрестилися від радикальних дій патріотичних юнаків, замість того, щоб там, на місці їх правильно скерувати і грамотно довершити "революційний акт"... Була б в цей час на волі одна вищезгадана одіозна особа, то точно б опинилася на вістрі подій у білому віночку...
Фінал цієї події відомий — чергові побиття, відступ і розчарування... і тотальне звинувачення усіх учасників штурму у "провокації" (деякі елементи якої, звісно, вдалося вмонтувати в сценарій "доблесним" спецагентам, щоб завалити почин)... Дивно, адже день до того усі дружно розчулювалися, спостерігаючи як хлопці-бойовики на Михайлівській площі готуються давати відсіч "беркутам": "ой, які молодці... ах, які сміливці"... а вже через добу про них же: "тітушки, провокатори, агенти медведчука"... В такому випадку кажуть: "шановні, або хрестик зніміть, або труси вдягніть!"... невже і Богдан Хмельницький мав би теж свого часу плигати на місці з вигуками: "Хто не скаче, той москаль", чи все таки рубати ворога і саджати його на палю?.. якщо, звісно, йдеться про революцію...
Відтак, десь там, біля великої сцени залишився жевріти, як завжди, лиш пасивний "мирний протест" з канапками, співами та балаканиною... Відчувши спад напруги, "гарант Конституції" відразу ж "ожив" і вже на другий день також розродився розлогим інтерв'ю... а ще в неділю зранку здавалося, що феодально-олігархічному режиму "звіздець"...
ВПЕРШЕ щирі самоорганізовані дії мирної молоді спричинили в Україні нефальшиву революційну ситуацію, яка набрала обертів через нелюдський вибрик діючої "влади"... коли ж через кілька днів у перших рядах народних колон замиготіли хитрі і самовдоволені пики деяких "політиканів", то ілюзії швидко розвіялися... невже хтось не знає: всі найблагородніші помисли і поривання українського народу за останні століття ЗАВЖДИ зводились нанівець виключно т. зв. "укрполітиками"!!!
... Сумно, але вкотре неухильно повторилася емпірична закономірність: революцію задумують романтики, творять — бойовики, а плодами користуються — покидьки!!! ((
(с) 03.12.13
P.S: ... а доки "мирний протест" та "політичний туризм" продовжується, "гарант" спокійно поїхав собі до Китаю прогулятися музеями, "хазарівський уряд" встиг згрупуватися і підготуватися, а на поверхню політестради випірнули призабуті "шоколадні зайці" та інші "поплавки"... ба, навіть почалися політичні репресії стосовно простого люду ("недоторканих" торкати ж не можна!), і все це на тлі міжнародних конференцій та театралізованих пікетів... теорія "керованого хаосу" в дії, та й президентські "вибори" на умі ...
Немає коментарів:
Дописати коментар